стосунок

стосунок
-нку, ч.
1) тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування.
••

З'ясо́вувати стосу́нки — тим або іншим чином (частіше в розмові) уточнювати суть непорозумінь, розбіжностей і т. ін., що виникли між ким-, чим-небудь.

2) тільки одн., рідко. Причетність, відношення до чого-небудь; зв'язок із чимсь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "стосунок" в других словарях:

  • стосунок — [стоусу/нок] нку, м. (на) нку, мн. нкие, нк іў …   Орфоепічний словник української мови

  • стосунок — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • відношення — я, с. 1) Стосунок, причетність до кого , чого небудь; зв язок із кимсь, чимсь. 2) Взаємозв язок між предметами, явищами. Процентне відношення. Синтаксичні відношення. 3) заст. Ставлення (у 1 знач.). 4) Діловий лист, що надсилається в установу або …   Український тлумачний словник

  • відпльовуватися — уюся, уєшся, недок., відплюва/тися, юю/ся, ює/шся, док. 1) Плюючи, звільнятися від чогось непотрібного в роті. 2) перен. Спльовуючи, виражати огиду до чогось, небажання мати стосунок, справу з ким , чим небудь. || За забобонними уявленнями –… …   Український тлумачний словник

  • зв'язуватися — уюся, уєшся, недок., зв яза/тися, зв яжу/ся, зв я/жешся, док. 1) Прикріплюватися один до одного чим небудь. 2) Установлювати зв язок із ким небудь на відстані за допомогою різних засобів зв язку. 3) Вступати у ділові, офіційні і т. ін. зв язки,… …   Український тлумачний словник

  • лановий — а/, е/, іст. 1) Який має стосунок до володіння або користування землею. || у знач. ім. ланови/й, во/го, ч. Той, хто має ділянку землі або користується нею. 2) у знач. ім. ланови/й, во/го, ч. Наглядач за польовими роботами у поміщика. || Польовий… …   Український тлумачний словник

  • належний — а, е. 1) Який є чиєю небудь власністю, перебуває в чиємусь розпорядженні. 2) Який має зв язок із ким , чим небудь, стосунок до когось, чогось. 3) Який належить, призначений кому небудь. 4) Який потрібний, необхідний; відповідний. || у знач. ім.… …   Український тлумачний словник

  • по — прийм., з місц. і знах. відмінками. Сполучення з прийм. по виражають: Просторові відношення: 1) з місц. в. Указує на предмет, місце і т. ін., на поверхні яких відбувається дія, рух або хто , що небудь перебуває, розташовується, розміщується. ||… …   Український тлумачний словник

  • притока — и, ж. 1) Річка, що впадає в більшу річку. 2) діал. Привід, нагода. || Причина. 3) зах. Глухий провулок. 4) зах. Стосунок …   Український тлумачний словник

  • стосунковий — а, е. Прикм. до стосунок …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»